Братцы, сегодня я расскажу вам историю, которая началась с моих закладок на мефедрон. Я как-то проснулся с утра и понял, что пора заправиться в местную аптеку у живого человека. Чувствовал я себя грустновато, и вот почему.
Недавно я попробовал марку наркотика, о которой все говорят. Ну, вы понимаете, это не просто марки, а марки в мясо, в высшей степени, чтобы полностью разорвать мозг на мелкие кусочки. После такой закладки наш мир становится ярче и сумасшедше, словно смотришь фильм в 3D без очков.
Но вернемся к моей наркотической истории. Я забрал свою порцию мефедрона, которую решил использовать перед походом к стоматологу. Да, я к этому моменту уже был весьма торкнутым от закладок, но такие вещи просто обязаны быть частью нашей жизни.
Началась эта история со звонка в клинику. Я маме сказал: "Мама, у меня ужасная боль в зубе! Нужно срочно пойти к стоматологу!" Она, конечно же, испугалась и моментально записала меня на прием.
Я прихожу в стоматологическую клинику, а там такая атмосфера, словно я попал на шоу "Комеди Клаб"! На одном кресле стонет бабуля, за другим сидит мужик с поникой, а в углу видны парни, пускающие парики и смеющиеся на весь кабак. Я даже забыл, что у меня зуб болит, так весело было наблюдать за этой суматохой.
Когда медсестра позвала меня на кресло, я уже был на пике. Зубная болезнь казалась мне такой ерундой, что я начал смеяться громко и неприлично. Медсестра посмотрела на меня с недоумением.
Медсестра: Что с вами, молодой человек? Вы такой странный.
Я: Да я просто счастливый от того, что скоро зубы будут в порядке!
Она пожала плечами и начала готовить анестезию. И когда я увидел иглу, моя улыбка стала более нервной.
Я: Ой, вы точно умеете делать уколы? Может, лучше героин чего?
Медсестра на мгновение замерла, а потом разразилась смешным хохотом.
Медсестра:** *бская сознательность**самые наркоманские шутки слышала!
Я немного оскорбился, но решил, что лучше промолчать и довериться профессионалу. Медсестра вставила иглу в мою десну, и я почувствовал, как мои проблемы стали маленькими и далекими. На месте, где должна была быть боль, осталось только приятное тепло и ощущение легкости. Я понял, что морфий сделал свое дело.
Стоматолог подошел к креслу, вопросительно посмотрел на меня и сказал: "Ты точно не марку поникой курил перед приходом?"
Я слегка посрамился, но признался, что закладки мне помогли расслабиться и отвлечься от боли. Стоматолог, похоже, тоже был в эту тему, так что мы начали обсуждать разные виды наркотиков, пока он делал свою работу.
Так мы сидели и разговаривали, пока я почти не забыл, что меня лечат в этой клинике. И вот, когда стоматолог сказал: "Все, работа закончена!", я просто не мог поверить своему счастью.
Жизнь наркомана-комика, друзья, она весела и непредсказуема! Это как смех и слезы в одном флаконе, только без флакона!
Так что, братцы, не бойтесь экспериментировать и наслаждаться жизнью. Ведь в конце концов, смех - это лучшее лекарство, даже когда тебя торкнуло, и ты идешь к зубному.
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |